Nicolaus Lenau — Winternacht

 ЗИМОВА НІЧ

 Занерухомлене повітря морозами

Аж сніг тріщить під моїми ногами
І борода видзвонює від пару надворі
Вперід, не зупинятися, вперід!

Мовчить урочисто навколишня дільниця
Промінням місяць обійняв старі ялиці
Які свої галуззя до землі схиляють
Зажурено, немов на смерть чекають

 Мороз! У глибину мойого серця зазирни ти
До його часточок гарячих і несамовитих
Даруй йому хоча б одну спокоєм сповнену хвилину
Таку, як ти приніс сюди, на цю нічну рівнину

Переклад: Остап Дзондза (2024)